Вы здесь

Компонент «Демократизація школи»

Компонент «Демократизація школи» спрямований на формування демократичної культури як основи розвитку громадянського суспільства через реалізацію демократичних принципів у всіх аспектах шкільного життя та сприяння розвиткові шкільного самоврядування.

Сьогодні сучасна школа повинна дати учням не тільки певні знання, уміння та навички, але й виховати соціально адаптовану та громадсько-орієнтовану особистість, яка після закінчення школи успішно займе своє місце в житті. Саме в школі учням необхідно дати знання, що надалі дозволять їм орієнтуватися в безлічі співтовариств і робити правильний вибір, тому що вже в шкільному віці формується громадській світогляд дитини. Але лише знання теорії недостатньо для формування в учнів активної громадської позиції. Мікросередовище всередині школи необхідно сполучити з реальною дійсністю навколо школи.  Громадсько-активна школа не відгороджує учнів від реального життя, а включає це життя у свої уроки, позаурочну діяльність, створюючи єдине поле громадського виховання не тільки учнів, але і всіх учасників освітнього процесу. У результаті йде комплексне, системне виховання громадянина не тільки в школі, але і поза її межами.

Роль школи в процесі формування демократичного менталітету, безумовно, є центральною. Практично всі країни зі стійкими демократичними традиціями в тій або іншій формі використовують освітні установи для цілей демократичної освіти та навчання. У школі закладаються трудові навички, дитина вчиться соціальній взаємодії, тут у неї виробляються життєві цінності, формується уявлення про свою роль як особистості та громадянина. Для того, щоб навчання стало демократичним, не потрібно обмежуватися спеціальними заняттями та курсами, відведеними для цих цілей, а потрібно виробити загальну концепцію комплексного підходу до навчання, якою зможе користуватися кожен викладач, незалежно від предмета і вікової групи учнів, з яким він працює.

Слід відзначити, що вислів «демократизація освіти» не має політичного підґрунтя. Це не політичний пристрій, а певні цінності (права людини як громадянина), властиві різним політичним системам.

Щоб зрозуміти мету демократичного навчання, зробимо короткий екскурс в історію. Слово «демократія» у перекладі з грецького - «владу народу». Тобто народ і його право на участь у керуванні суспільством є головними елементами демократичної держави. Пізніше в це визначення ввійшли поняття соціальної рівності, толерантності, поваги прав кожної особистості. Стосовно демократичного навчання це означає, що процес навчання не потрібно обмежувати курсом лише правознавства і подібними дисциплінами, а додатково використовувати величезний потенціал уроків по природничо-наукових дисциплінах, тобто інтегрувати громадянську освіту та виховання в навчально-виховний процес. Також важлива атмосфера в класі, де вчитель поважає достоїнство та права кожного учня, де заохочується відповідальність, активність, прояв лідерських якостей. На будь-якому уроці потрібно використовувати інтерактивні методики викладання, а також упроваджувати їх у позаурочні заходи і діяльність органів шкільного самоврядування. Усе це спрямовано на те, щоб демократичне навчання розвивало критичне мислення, за допомогою якого майбутні громадяни будуть генерувати і реалізовувати ідеї, що роблять позитивний вплив на суспільство, вирішуючи різні проблеми і регулюючи конфліктні ситуації.

Необхідно звернути увагу на стиль викладання в загальноосвітньому закладі. Традиційний для багатьох шкіл авторитарний стиль - серйозна проблема в демократизації навчального закладу. Він розвиває покірність авторитетові дорослих (надалі поширюється на авторитет будь-якого керівника), найчастіше супроводжується ворожістю до осіб, які дотримуються цього стилю. Ворожість, що придушується, надалі трансформується в різні комплекси: невпевненість у собі, низький суспільний статус і т.д. Отже, демократичне навчання, ставлячи своєю задачею виховання в учнів громадської активності та відповідальності, а не бездумної слухняності, повинне виключити авторитаризм як педагогічну умову. Будь-яка активна творча діяльність дитини на уроці повинна заохочуватися й аналізуватися з позиції поваги до його особистості та розуміння того, що учень має право на помилку.

Підводячи підсумок вищесказаному, порівняємо дві парадигми керування школою:

Адміністративна

Демократична

керівництво

політичне лідерство

вертикальна взаємодія

кругова взаємодія

фіксовані ролі

гнучкі ролі

персональна відповідальність

розділена відповідальність

автократична взаємодія

співробітництво

висловлення оцінки

спільне оцінювання

статус

авторитет

ощадливість

ефективність

контроль

довіра

сила

посилення інших

Демократична парадигма сприяє розвиткові моделі демократії, яка припускає, що демократичність у відношенні шкільної програми може виявлятися не тільки у формі порад, але й у формі відкритих дискусій учнів і вчителів. Демократичний підхід педагога полягає в тому, що участь учнів у шкільному житті повинне починатися за допомогою вчителів, а далі ставати усе більш незалежним.

Реалізуючи компонент «Демократизація школи», загальноосвітній заклад формує культурно-освітній простір школи, елементами якого є:

  • зміст і форми правової освіти, що відповідають віковому розвиткові та рівням освіти включають не тільки традиційні підходи, а й різні інтерактивні форми роботи з дітьми;
  • уклад школи, особливе внутрішкільне середовище, традиції та норми взаємодії і взаємин всіх учасників освітнього процесу;
  • зміст позакласної та позашкільної роботи, побудований на принципах самоврядування та  соврядування дітей та дорослих;
  • відкритість освітньої системи школи зовнішньому соціумові та пряма взаємодія педагогів і учнів школи з ним.

Даний компонент реалізується через:

  • навчальну діяльність
  • виховний процес
  • систему управління школою

Демократизацію навчальної діяльності пропонується почати зі знайомства з принципами громадсько-орієнтованої освіти, що стали фундаментом моделі громадсько-активних шкіл. Потім дати можливість обговорити педагогам, як вони розуміють демократизацію школи, виділити і розглянути основні характеристики поняття «демократизація», познайомитися з реальним досвідом, а також побачити, які проблеми стоять перед школою в процесі демократизації і які можливі шляхи їхнього вирішення.

Але демократії не можна навчити, якщо просто розповідати про це на уроках і додаткових заняттях. У характеристику демократичного уроку входить:

  • Активна участь кожного
  • Заохочення лідерства
  • Створення демократичної атмосфери
  • Багатобічний розвиток і виховання учня
  • Широке використання інтерактивних методів
  • Рівність можливостей, де кожен учень може одержати найвищу оцінку
  • Відкритість і співробітництво
  • Пріоритет самооцінки як умова успішного навчання
  • Критичне мислення
  • Гнучка структура уроку

Звідси видно, що важливим елементом демократизації школи є взаємозв`язок усіх учасників педагогічного процесу, особливо «учитель-учень», а також відношення і готовність кожного до демократичних перетворень у школі.

Демократизація виховного процесунаступний елемент, через який реалізується  компонент «Демократизація громадсько-активної». Навчальні заклади можуть надати можливість для демократичної діяльності та навчанню демократії не тільки в класі. Позакласна робота дозволяє учням працювати разом заради єдиної мети, формує уміння правильно обирати лідера і приймати важливі рішення. Дискусійні клуби, у яких заохочується прагнення учнів відігравати активну роль у суспільних справах, висловлювати свою думку і поважати думку інших, сприяючи розвиткові розуміння навичок демократії. Однією з найбільш ефективних моделей залучення школярів до громадського життя є учнівське самоврядування, різні варіанти якого присутні практично у всіх загальноосвітніх закладах. Школярі на практиці учаться демократії, приймаючи участь у передвиборній кампанії та самих виборах. Органи учнівського самоврядування дають учням право голосу в керівництві школою, що дозволяє їм впливати на рішення, які стосуються безпосередньо них, самим організовувати життєдіяльність у школі. Критеріями розвитку учнівського самоврядування є включення учнів у загальне керування школою, здійснення поточного і стратегічного планування діяльності, свідомість відповідальності за реалізацію спільних цілей. Сутність самоврядування полягає в тому, щоб знайти кожному напрямкові та справі своїх організаторів, уточнити права й обов'язки кожного. Важливо і те, щоб кожен член учнівського колективу пройшов школу самоврядування в традиційних органах, у постійно діючих або тимчасово повноважних підрозділах. Величезне значення має і наступність. Краще мати різновікові органи учнівського самоврядування, де молодші, працюючи поруч зі старшими товаришами, учаться в них, переймають традиції, а потім стають гідною зміною випускникам.

Учнівське самоврядування, будучи елементом виховної системи, відноситься одночасно і до третього елементу програми «Демократизація громадсько-активної школи» - системі управління школою.

Демократизація управління — це децентралізація процесу управління школою і залучення більшої кількості людей у процес прийняття важливих для школи і громади  рішень.

Поряд з учнівським самоврядуванням діють і інші органи самоврядування: педагогічні (педрада, методичні об'єднання), батьківські (батьківський комітет, Асоціація батьків тощо). Діючи, незалежно один від іншого, вони являють собою єдину систему шкільного самоврядування, метою якого є реалізація законних прав і інтересів всіх учасників освітнього процесу в діяльності загальноосвітньої установи.

Потрібно визнати, що децентралізація управління не робить процес більш демократичним, але створює можливість для розподілу влади і відповідальності, введення більш демократичних форм управління школою, а також для активної участі в ньому мешканців громади. Учні, спостерігаючи приклади демократії в дії, і беручи участь у них поряд з дорослими, бачать, як теоретичні принципи перетворюються в реальне життя.

Компонент «Демократизація» успішно розвивається в українських громадсько-активних школах, навчаючи навичкам демократії за допомогою дорослих наставників, учні стають дійсними громадянами з активною життєвою позицією, втілюючи отримані знання в повсякденному житті.

Theme by Danetsoft and Danang Probo Sayekti inspired by Maksimer